Внутрішня резорбція це патологічний, прогресуючий процес розростання грануляційних тканин, негативно впливає на здоров’я приясенневих тканин зуба.

Як же відбувається дане розростання? Як відомо, зуб складається з 4 частин: емалі, дентину, пульпи, кореневого каналу. Емаль – біло-блакитне або жовтувате блискуче зовнішнє покриття зуба. Усередині зуба пориста тканина – дентин, а потім м’яка тканина – пульпа, що містить судини і нерви, що живлять канал зуба. Зубні канали, в свою чергу, щільно тримають зуб в яснах. При внутрішній резорбції страждає дентин, пульпа, кореневі канали, ось чому це захворювання має ще одну назву – внутрішня гранульома. Розростаючись, грануляційна тканина ушкоджує стінки кореневого каналу. Внутрішня резорбція довгий час протікає безсимптомно, але сам зуб набуває рожевого відтінку.

Причин захворювання може бути кілька: інфекції та травми, зміна кислотно-лужного балансу в зубі, недолікований карієс, через який відбувається патологічно-бурхливе розмноження бактерій. Якщо цей процес не контролювати, він призводить до руйнування зубів, це вже зовнішня резорбція. Внутрішня резорбція діагностується в умовах стоматологічної клініки за допомогою рентгенографії. На знімку чітко видно грануляційні розростання.

При лікуванні кореневих каналів, які постраждали від даного захворювання йде ретельна хіміко- механічна обробка каналу з використанням антибіотиків. Грануляційна тканина віддаляється, канал рясно омивається лікувальними розчинами (наприклад, гіпохлоритом натрію), потім йде пломбування каналу.

Як правило, з внутрішньою резорбцією відвідувати стоматолога потрібно буде ні один раз, а кілька. Саме пломбування зазвичай проходить в два етапи, між якими лікар спостерігає за станом зубів пацієнта.

 При своєчасному вторгненні в процес внутрішньої резорбції, зуб вдається зберегти на довгі роки, без повторних проявів та симптомів внутрішньої резорбції.