Управління поведінкою маленького пацієнта направлено на те, щоб лікар міг ефективно провести лікування, не порушивши при цьому позитивного ставлення малюка до стоматологічних маніпуляцій. Основу всього процесу становить встановлення контакту з дитиною. Крім того, при залученні малюка в розмову лікар може отримати додаткову інформацію про свого маленького пацієнта.
Як зацікавити дитину ,щоб вона с радістю носила брекети
Психологічні аспекти установки брекетів дитині і дорослій людині істотньо розрізняються між собою. Сьогодні потворні брекет-системи відійшли в минуле. Сучасні апарати багатьма пацієнтами сприймаються навіть як прикраса. Тому малюкові теж треба дохідливо пояснити, що його зовнішність не стане жахливою і не викличе насмішок однолітків. Навпаки, носіння системи може доставити йому суцільне задоволення і комфорт.
Наприклад, дітям дуже подобаються різнокольорові брекети або у формі різних фігурок – тварин, машинок, ляльок. Найголовніше, щоб батьки і лікар-ортодонт дохідливо пояснили маленькому пацієнтові, що його чекає не традиційне в розумінні цього слова стоматологічне лікування, а дуже цікава процедура, яка зробить його більш красивим і здоровим.
Якщо ж дитина категорично відмовляється від такого пристрою на його зубах, яке буде занадто помітним для навколишніх, йому слід розповісти про те, що новітні технології та сучасні матеріали дозволяють виготовляти сьогодні зовсім маленькі брекети, видимі тільки при дуже близькому розгляді.
Як переконати дитину в безболісності процедури
Завданням будь-якої дорослої людини є підтримка дитячого уявлення про те, що він живе в доброму і безпечному світі. Нерідко бажана поведінка дитини в стоматологічному кріслі досягається наказом або залякуванням. І те, і інше в даному випадку абсолютно неефективно.
Спілкування з дитиною має бути побудовано на принципі «розкажи, покажи, зроби». Воно складається з серії послідовних контактів з маленьким пацієнтом. При установці брекет-системи стоматолог повинен спочатку розповісти дитині, що він буде робити, пояснити сенс маніпуляції, а потім провести саму процедуру.
Розмовляючи, лікар повинен знаходитися на рівні дитини, щоб дивитися йому «очі в очі». Це дозволить встановити з малюком більш дружні відносини. Слід пам’ятати – коли пацієнт відчуває занепокоєння і йому потрібна додаткова підтримка, він починає відводити погляд, мімікою висловлювати незадоволення, частіше дихати, червоніти. За цим особливо важливо спостерігати при роботі з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку, думки і почуття яких найчастіше виражаються на невербальному рівні.
Уміння стоматолога уважно прислухатися до кожного слова дитини становить основу довірливих відносин, які дозволять провести фіксацію брекетів на найвищому рівні.
